Translation into Ukrainian
2 жовтня 2024 року Федеральний податковий орган (FTA) Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) оприлюднив зміни до Виконавчого регламенту Федерального закону-декрету №8 від 2017 року, який зосереджується на податку на додану вартість (ПДВ). Ці зміни були внесені після того, як Кабінет міністрів видав Постанову № (100) від 2024 року, і набудуть чинності 15 листопада 2024 року. Метою цих змін є надання чіткіших правил і більш детальної інформації про процедури ПДВ. Вони також спрямовані на приведення нормативних актів у відповідність з іншими пов’язаними податковими законами, такими як податок на акцизи. Підприємства в ОАЕ повинні приділяти особливу увагу цим змінам, оскільки вони можуть вплинути на те, як ПДВ обробляється в щоденних операціях.
Серед багатьох змін до Виконавчого регламенту є кілька, які мають найширший вплив. До них належать оновлення щодо того, як ПДВ застосовується до експорту товарів і послуг, фінансових послуг і обробки поставок з більш ніж одним компонентом. Ці зміни є важливими для підприємств, які займаються експортом товарів, пропонують фінансові послуги або мають справу з комплексними поставками.
Зміни до статті 30 стосуються експорту товарів. Тепер підприємствам легше застосовувати нульову ставку ПДВ під час експорту товарів. Підприємства більше не зобов’язані зберігати всі типи документів, пов’язаних з експортом. Натомість вони можуть зберігати один із трьох варіантів: митну декларацію та комерційні докази, сертифікат відвантаження та офіційні докази або просто митну декларацію, яка показує призупинення митних зборів. Ця зміна зменшує паперову роботу для підприємств і узгоджує правила ПДВ з іншими законами, такими як закон про податок на акцизи.
Експорт послуг, що розглядається у статті 31, також зазнав важливих змін. Щоб застосувати нульову ставку на експорт послуг, було додано додаткову умову. Послуги не повинні вважатися такими, що надаються в ОАЕ або в призначеній зоні відповідно до спеціальних правил щодо місця постачання. Ці правила застосовуються до таких послуг, як нерухомість, електронні послуги та телекомунікації. Ця зміна означає, що деякі послуги, які раніше мали нульову ставку, тепер можуть оподатковуватися ПДВ. Наприклад, послуги, пов’язані з нерухомістю, розташованою в ОАЕ, тепер можуть оподатковуватися. У цій статті також є зміна до правила протидії ухиленню від сплати податків, яке призначене для запобігання зловживанню звільненнями від ПДВ підприємствами.
Для підприємств у фінансовому секторі стаття 42 запроваджує нові звільнення від ПДВ. Фінансові послуги, як правило, звільняються від ПДВ, але поправка додає до списку звільнень деякі конкретні послуги. До них належать управління інвестиційними фондами, передача права власності на віртуальні активи, такі як криптовалюти, і конвертація віртуальних активів. Ці зміни застосовуються ретроспективно, починаючи з 1 січня 2018 року. Тепер керівники фондів повинні ретельно проаналізувати, чи відповідають їхні послуги цим звільненням від ПДВ і як це може вплинути на їхнє відшкодування ПДВ. Підприємства, які мають справу з віртуальними активами, також повинні переглянути свої попередні декларації з ПДВ, оскільки їм може знадобитися подати виправлення або добровільне розкриття інформації. Визначення віртуальних активів у цьому контексті включає все, що можна продавати або конвертувати в цифровій формі для інвестиційних цілей, але не включає фіатні валюти або цінні папери.
Наступна важлива поправка міститься у статті 46, яка стосується поставок з більш ніж одним компонентом. Було додано новий абзац, який стосується ситуацій, коли в поставці немає чіткого основного компонента. У таких випадках обробка ПДВ повинна базуватися на характері поставки в цілому. Це допомагає підприємствам краще зрозуміти, як обробляти ПДВ за змішаними поставками, коли разом продається кілька товарів або послуг.
Окрім цих основних змін, є кілька інших оновлень, які потрібно враховувати підприємствам. Наприклад, стаття 1 додає нові визначення, включаючи визначення віртуальних активів і повідомлень. Це важливо, тому що визначення “Повідомлення” тепер стосується будь-якої особи, а не лише зацікавленого платника податків або його представників. Стаття 2 розширює визначення поставок нерухомості, включаючи будь-яку передачу права власності, а не лише договори купівлі-продажу та оренди. Також є зміни в тому, як обробляється передача права власності на державні будівлі. Стаття 3 уточнює, що передачі між державними органами не вважаються поставками, а отже, не підлягають ПДВ.
Інші зміни включають оновлення правил щодо передбачуваних поставок і добровільної реєстрації ПДВ. Стаття 5 уточнює, що якщо вартість поставки товарів одному одержувачу протягом 12 місяців становить менше 500 дирхамів ОАЕ, це не вважається передбачуваною поставкою. Для державних
