Центробанки BRICS можуть уже цього року обговорити план з’єднання своїх офіційних систем цифрових грошей, а Росія просуває цифровий рубль як ключовий інструмент цього переходу. Ідея проста: якщо країни BRICS зможуть переміщувати кошти через пов’язані інфраструктури CBDC, вони зможуть розраховуватися за торгівлю та подорожі з меншою кількістю кроків, що зачіпають доларову систему. Прихильники кажуть, що спільна платформа зменшить платіжні фрикції, пришвидшить розрахунки й знизить ризик санкцій.
В Росії цифровий рубель стоїть у центрі цього плану. Тимур Айтов, член Торгово-промислової палати РФ, назвав цифровий рубель «перш за все міжнародним проєктом», хоча внутрішній попит поки слабкий. Цей розрил важливий: Москва хоче, щоб цифровий рубель працював і для повсякденних платежів, і як транскордонний міст із партнерами BRICS.
Найбільші російські банки не надто захоплені цифровим рублем усередині країни. Голова Сбербанку Герман Греф каже, що не бачить, чому звичайним людям потрібен CBDC, і банки з бізнесом також не відчувають нагальної потреби. Айтов погоджується: проблема в попиті, а не в технології. На його думку, Росія вже має швидкі цифрові платежі через існуючі банківські інструменти, тому цифровий рубель має заслужити своє місце.
Попри це, Банк Росії визначив конкретну дату: масштабне запровадження цифрового рубля стартує 1 вересня 2026 року. Регулятор обіцяє, що доступ до гаманців буде через звичні банківські додатки, а перекази для фізичних осіб — безкоштовні. Для російських політиків це залишає цифровий рубль і внутрішньою опцією платежу, і транскордонним експериментом.
BRICS-вимір загострюється, бо центробанк Індії виніс формальну пропозицію з’єднати CBDC-мережі п’яти країн. За даними інсайдерів, Reserve Bank of India хоче винести тему на порядок денний зустрічі BRICS, з акцентом на транскордонну торгівлю й туристичні платежі. Якщо учасники погодяться, доведеться створювати спільну інфраструктуру та єдині регуляторні стандарти — складна робота над форматами повідомлень, комплаєнсом, вирішенням спорів і управлінням. Також треба буде визначити, хто задаватиме технічні правила, коли п’ять різних систем з’єднаються.
Кроки Китаю додають тиску. Пекін уже тестує транскордонні сценарії для цифрового юаня й нарощує інструменти для розрахунків поза доларом. Для Росії це критично: Китай — її головний торговельний партнер. Якщо Пекін може платити й отримувати платежі, минаючи доларові канали, Москва хоче мати свій варіант готовим. У цьому контексті цифровий рубель стає не інструментом для московських шоперів, а засобом виставляти рахунки через кордон.
Поруч точиться дискусія про стейблкоїни. Російські комерційні банки цікавляться рублевими стейблкоїнами для зовнішньої торгівлі — вони гнучкі й інтегруються з криптоінфраструктурою. Та багато центробанків їм не довіряють. RBI попереджає, що стейблкоїни можуть підірвати монетарну стабільність, послабити контроль політики та створити ризики для банків і системи в цілому. Банк Росії дотримується схожої позиції: не заперечує обмежене транскордонне використання стейблкоїнів, але забороняє їх для внутрішніх платежів. Саме тому політики повертаються до цифрового рубля, навіть коли банки воліють приватні токени.
Росія також аргументує, що цифровий рубель допоможе боротися з шахрайством і корупцією. Айтов каже, що завдяки цифровому рублеві легше відстежувати викрадені кошти: записи покажуть, куди рухалися одиниці й кому вони надійшли. Прихильники вважають таку прослідковуваність корисною для державних витрат і соціальних виплат. Критики відповідають, що та сама прослідковуваність підвищує приватні побоювання, адже CBDC дає державі більший доступ до грошових потоків.
Ця дискусія точиться на тлі волатильності крипторинків і постійних атак законодавців на Bitcoin. Російський депутат Анатолій Аксаков, який формував частини криптополітики країни, знову передрік крах Bitcoin через відсутність забезпечення та спекулятивну природу. Його заяви підкреслюють ширший розкол: Росія може просувати цифровий рубель як державний інструмент і водночас обмежувати роль крипто як грошей.
Останній поворот з’явився цього тижня з повідомлень про можливі економічні перемовини США й Росії. Bloomberg писав, що внутрішній кремлівський меморандум обговорював потенційне повернення до доларових каналів розрахунків як частину ширшого економічного пакету для президента Дональда Трампа, з акцентом на енергетику й сировину. Якщо ідея набере ходу, вона не зітре план цифрового рубля, але покаже, як швидко може змінитися меседж: Росія може розхвалювати цифровий рубель як засіб зменшити залежність від долара, і водночас досліджувати шляхи повернення в доларові канали, якщо це піде на користь великій угоді. Насправді Росія, схоже, хоче мати опції. Цифровий рубель — ще одна з них.
